Таблиця авторських знаків – перелік за абетковим принципом найбільш поширених поєднань двох або трьох перших літер прізвища автора або заголовку документа. У вітчизняній бібліотечній практиці побутують також терміни «авторська таблиця», «таблиці Хавкіної», за прізвищем їх розробника. Головне призначення уніфікованих Т. а. з.– надання допомоги в однаковій, точній і швидкій абетковій розстановці бібліотечних фондів, спрощення роботи бібліотекарів, наприклад, у разі об’єднання різних фондів під час укрупнення книгозбірень чи їхніх структурних підрозділів.

Теоретичні дослідження і розроблення Т. а. з. започаткував у 19 ст. датський бібліотекознавець Т. Дьоссінг. Згодом, у кінці 19 ст. американський учений Ч. Кеттер уклав двозначні і тризначні авторські таблиці та розповсюдив практику їх застосування спершу у США, а потім у світі.

Взявши за основу методику Ч.Кеттера, Л. Хавкіна  розробила Т. а. з. для української, російської та білоруської мов, відповідним чином уніфікувавши їх. Уперше вони були видані у 1916 р. під заголовком «Авторские таблицы Кеттера в переработке для русских библиотек» й отримали назву «таблиці Хавкіної». Ці таблиці неодноразово перевидавались протягом десятків років. Методологію застосування таблиць Л. Хавкіна виклала у посібнику «Авторські таблиці (двозначні) для російської і української мов», який також витримав кілька видань.

У цих таблицях авторські знаки для видань українською та російською мовами є поєднаними. Через це інколи у визначенні авторського знаку трапляються ускладнення через невідповідність деяких українських літер російським. Тому таблиці супроводжуються поясненнями з викладом методики транскрибування літер.

У таблиці поєднання початкових літер заголовків (прізвищ авторів або назв), що трапляються у виданнях найчастіше, розташовані вертикально в абетковому порядку і пронумеровані двозначними числами від 11 до 99. Задля компактності Т. а. з. кожна суміжна пара літер (А і Б, В і Г і т. д.) розміщена на одній сторінці і стовпчик цифр відноситься до складів, розташованих як справа, так і зліва від нього. Наприклад: А 11 Б; Аа 12 Ба; Аб 13 Бав; Абе 14 Баг; Аби 15 Бад і т. далі.

У Т. а. з. наводяться докладні приклади для практичного використання їх у роботі та наведено зразки складання авторських знаків із двох літер (двозначні) і трьох літер (тризначні). Наприклад, терміну «бібліотекознавець» відповідає авторський знак Б 59. Найбільш поширеними є двозначні авторські таблиці, а тризначні, теж розроблені Л. Хавкіною, використовуються здебільшого у великих бібліотеках, що мають мільйонні чи багатомільйонні фонди. У разі необхідності тризначні числа отримують шляхом десяткового ділення  кожного двозначного числа. Приклади:

Уль       51

Ульн     511

Ульп     512

Ульр     513

Ульс     514

Ульт      515

Улья     516

Ульяно  517

Ульянс  518

Уля       519

Ум        52

Аналогічно з тризначних чисел можуть утворюватись чотиризначні. Тому Т. а. з. є еластичною, розтяжною, що дозволяє користуватися нею в організації бібліотечного фонду чи підфонду будь-якого обсягу. За потреби переходу з двозначних чисел на тризначні не виникає потреби в радикальному перешифруванні  вже сформованого масиву.

Т. а. з. Л. Хавкіної є важливим інструментом  у роботі бібліотекарів-фондовиків у випадках:

– швидкого розташування документів у фондах в алфавітному, чи алфавітно-систематичному порядку, а також зворотної розстановки їх на полицях;

– добору карток для каталогів і картотек;

– надання бібліографічної інформації, а саме в складанні бібліографічного опису документів.

Т. а. з. є також обов’язковими у роботі редакторів видавництв (авторський знак проставляється на звороті титульного аркуша).

У випадках, коли документи у бібліотечному фонді виокремлюються за мовною ознакою, можливе застосування Т. а. з.. для окремих мов: англійської (Кеттер, Кеттер-Сенборн, Шварц, Меррілль, Блісс, Браун та ін.), німецької (Ієшке), польської (Міллер) та ін.

Т. а. з. Л. Хавкіної вирізняються своєю простотою і практичністю, є придатними для бібліотек всіх типів, тому не втрачали свого значення понад 100 років. На їх основі фахівці Книжкової палати України розробили «Двозначні таблиці кириличних авторських знаків» (2023), у яких  застосованого зведений алфавіт для всіх мов, що використовують кириличні шрифти. Таблиці запроваджено до використання з 01 липня 2023 р.

Григорьев Ю. В. Л. Б. Хавкина (1871–1949) / Ю. В.  Григорьев. – Москва : Книга, 1973. – 126 с.;

Хавкіна Л. Б. Авторські таблиці (двозначні) для російської і української мов :  посібник для алфавітної розстановки книг у бібліотеках. – 5-те переглянуте вид. — Харків : Вид-во Кн. палати УРСР, 1954. – 48 с.;

Хавкина Л. Б. Таблица авторских знаков двоичных : практ. пособие для библиотекарей / Л. Б. Хавкина ; под ред. Столярова Ю. Н. – 25-е изд. – Москва : ТОО «Либерея», 1992. – 23 с.;

Хавкина Л. Б. Эластичные таблицы авторских знаков для кириллицы и латиницы : [практ. пособие для библиотекарей] / Л. Б. Хавкина ; под ред. Столярова Ю. Н. – 7-е изд., испр. – Москва : ТОО «Либерея», 1993. – 174 с.;

Хавкина Л. Б. Трехзначные авторские таблицы, согласованные и соединенные с двузначными. С приложением двузначных таблиц для иностранных языков / Л. Б. Хавкина. – 6-е испр. изд. ; под ред. Ю. В. Григорьева / Репринтное воспроизведение издания 1965 г.  – Москва : Альянс, 2013. – 180 с.

Двозначні таблиці кириличних авторських знаків : на основі зведеного кириличного алфавіту / уклад.:  І. А. Кириленко, В. Є Янчарук ; Держ. наук. установа  «Кн. палата України ім. І. Федорова». – Київ : Видавництво Ліра‐К, 2023. ­– 50 с.